Нормативне регулювання імідж-технологій: сучасний стан та перспективи розвитку

Вироблення цілісної та дієвої концепції управління, підтримання захисту порядку на демократичних засадах ґрунтується на нормативах політичної етики та знаходить вираження у сфері політико-правового регулювання.

 Правове регулювання використання іміджевих технологій інституалізується через формалізацію регулятивів у нормативних актах. Характеризуючи регулювання процесу використання імідж технологій, визначимо елементи нормативного масиву, які мають інструментальне значення в процесі формування іміджу.

 В першу чергу, іміджеві нормативи містяться у формалізованих джерелах депутатської етики, етики партійної діяльності, професійної діяльності державних службовців, в тій мірі в якій вони мають відношення до процесу іміджування. Регулятиви з використання імідж-технологій також містяться у нормах виборчого законодавства, зокрема в частині, що присвячена регулюванню агітаційної діяльності. Іміджування діяльності державної влади регулюється комплексом нормативних актів, направлених на узгодження та гармонізацію взаємодії компетентних осіб із громадськістю. Також впливають на зміст іміджевого позиціонування норми, що встановлюють відповідальність за порушення порядку здійснення владного впливу.

 Парламентська етика ґрунтується на засадах підтримки особистого політичного іміджу та іміджу відповідної партії чи блоку у відносинах із виборцями, громадянським суспільством, партіями, представниками бізнесу. Етичне регулювання сприяє підвищенню довіри до вищого законодавчого органу влади, забезпечує функціонування ефективного публічного механізму законотворчості та гармонізації взаємовідносин із громадськістю.

 Концептуальні засади іміджування в контексті представлення результатів діяльності окремих народних депутатів та парламенту в цілому, пов’язані з реалізацією принципу прозорості законодавчого процесу. В основі даного принципу – сприяння доступу громадськості до інформації про роботу парламенту та його членів. Законодавчий орган як один із центральних елементів у системі забезпечення свободи слова та вираження інтересів народу функціонує на засадах гармонізації взаємовідносин влади та громадськості. Прозорість передбачає забезпечення свободи слова та функціонування парламенту на засадах відкритості у стосунках із засобами масової інформації. Саме принцип прозорості виступає основою привернення уваги до діяльності парламенту та підвищення іміджу його членів. Основною метою реалізації даного принципу є встановлення зворотнього зв’язку із виборцями та їх обранцями, зокрема у формі відповідальності та підзвітності народних депутатів. Парламентська робота на рівні окремих комітетів, інституційних підрозділів також має висвітлюватись в доступній формі, наприклад, через розміщення відомостей у мережі Інтернет, що зараз відбувається, але не в повній мірі. Реалізація принципу прозорості законодавчого процесу виражається також у інституалізації незалежної експертної підтримки роботи парламенту.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/296879.html